Легенда про квітку папороті широко відома в Польщі, Україні, Білорусі та Росії. Вікіпедія навіть згадує її в мові чувашів, тюркської етнічної групи, що проживає в Російській Федерації.

За давніми віруваннями слов’янських народів, квітка папороті є чарівною квіткою. У казках її зображують крихітною білою або золотистою квіткою, що світиться в темряві. Цвіте вона лише в найкоротшу ніч у році – 21 червня. Саме в цей час молоді дівчата та хлопці збираються разом, співають, танцюють і стрибають через вогнища. Дівчата плели вінки й пускали їх за водою, щоб побачити, як далеко вони попливуть. Чим довше пливла гірлянда, тим швидше вони вийдуть заміж.

І хлопці, і дівчата шукали квітку папороті. Той, хто її знайшов і зірвав, мав бути щасливим у коханні та багатим. Але це було непросто – квітку папороті треба було зривати, йдучи задом наперед, щоб захиститися від диявола. Той, хто зривав квітку, повинен був прочитати текст заклинання:

„Папороть, папороть! Зірву я тебе сміло

П’ятьма пальцями, шостою рукою, нехай хлопці за мною ганяються;

Навколо клуні, по оборі. Допоможи мені, Господи Боже”.

Пам’ятаєш, мабуть, що папороть росте у важкодоступних, болотистих місцях? Вночі ходити в таких місцях було небезпечно, до того ж спиною вперед.

Можливо, саме тому про людину, якій імовірно вдалося знайти квітку папороті, ніхто не чув?

Чи тому, що така квітка існує лише в легендах? Яка ж правда?

Насправді папороть не маю квіток, вона не цвіте. Папороті розмножуються спорами, які мають вигляд опуклих крапочок. Найчастіше вони знаходяться на нижньому боці листків, який натуралісти ще називають асиміляційною пластинкою. Однак є папороті, спори яких зібрані в одному місці – генеративному органі, який може нагадувати квітку, хоча і не так, як в легенді. Погляньте на світлини.

У Польщі ростуть дві папороті з такими спорами, які були названі „квіткою папороті”. Вони називаються: папороть звичайна і папороть місяцелиста. Обидві надзвичайно рідкісні.

В обох їхніх польських назвах є дивні скупчення літер „źrz”. У старопольській мові „źrzeć” означало дивитися або витріщатися. Відлуння цього слова сьогодні можна знайти у словах „źrenica”, „podejrzeć” або „ujrzeć”. Обом видам папороті приписували магічні властивості. Той, хто знаходив їхні „квіти” і їв їх, вважався дуже щасливим у коханні – від такої людини ніхто не міг відвести очей.

Отже, хоча квітки папороті не існує в ботанічному розумінні, зерно правди в легенді є. Або… спора правди.