13

Смерть – це звичайне, але важке переживання. Саме тому в людському світі вона супроводжується обрядами переходу – ритуалами, які допомагають померлим та їхнім близьким впоратися з відходом. Якщо раніше смерть була спільно пережитою подією, то сьогодні ми справляємося з нею у вужчому колі близьких. У Польщі з похоронними ритуалами асоціюються темні кольори – чорний і фіолетовий, але в інших культурах похоронним кольором може бути навіть червоний. Яким би не був колір, тема смерті та культ померлих, а також способи їх вшанування, присутні у всіх культурах.

14

Послухай пісні, пов’язані зі смертю. У них також фігурують квіти.

Традиційні пісні:

O mój rozmaryn – традиційні слова та мелодія

Na cmentarzu mieszkać będę – традиційні слова, мелодія після Марії Бєняс з Волі Корицької, запис Ремек Мазура-Ханай, опублікована на CD „Jest drabina do nieba 2 – pieśni żałobne i za dusze zmarłych”, видавництво In Crudo 2011

Співають працівники Державного етнографічного музею у Варшаві.

Ой мій розмарине, розвивайся

Я піду до дівчини, піду до єдиної

Запитаюся.

А як мені відповість – не люблю тебе,

Улани вербують, стрільці марширують

Запишуся.

Дадуть мені коника карого

І гострю шабельку, і гостру шабельку

До мого боку.

Дадуть мені кабатик з вилогами

І високі чоботи, і високі чоботи

Зі шпорами.

Дадуть мені форму попелясту

Щоби не сумував, щоби не сумував

За своєю хатою.

Дадуть мені чарку з горілочкою

Щоби не сумував, щоби не сумував

За дівчиною.

Дадуть мені іконку з Матір’ю Божою

Щоби мене боронила, щоби мене боронила

Там під Москвою.

А коли вже вислужуся

Піду до дівчини, піду до єдиної

За поцілунком.

А коли мені відповість – це піду за тебе

Гей там куля свистять і багнети блищать,

Там загину.

Поведуть з окопів на багнети,

Багнет мене вколе, смерть мене поцілує,

Але не ти.

А коли мене принесуть із раною в боці,

Тоді пошкодуєш, тоді пошкодуєш

Зі сльозою в оці.

На моїй могилі виросте бузок,

Не хотіла ти мене кохати, не хотіла ти мене кохати,

Не губи тепер сліз.

На кладовищі буду мешкати,

А мить побуду тут,

Поки Господь Христос не накаже затрубити,

Коли буде померлих будити.

Вже тут мешкати й перебувати,

І тихенько буду співати,

Впевнений і безпечний,

Що дане мені життя вічне.

Короткий час мого життя,

Не пізнав я цього світу,

Взяв мене Господь Бог з цього світу,

Щоби я в небі доживав літа.

Там цвітуть троянди з лілією,

Там нетлінні вінки в’ють,

З Агнцем радіти мають,

Що без гріху помирають.

Тож не плачте батьки,

І ви там всі будете,

Смерть косою як улітку квіти,

Стинає старих і теж дітей.

Дякую за турботу,

За вроду, за старання;

Ходіть стежкою невинності,

Така дорога до вічності.

Браття, сестри і ви, рідні,

Будьте всі у цьому впевнені,

Що друга вашого

Маєте біля трону Божого.

Тепер від вас іду,

Завершую своє коротке життя,

Тіло в землі відпочиває,

Душа вірно в небі співає.