Запрошуємо на екскурсії для дорослих українською мовою по виставці «Етнографи, антропологи, професори»:
19.11. (Субота) година 12
Перша жінка, яка в Польщі здобула професорське звання, була етнографкою. Перша жінка, яка в Оксфорді викладала антропологію, була польською науковицею. Виставка «Етнографки, антропологині, професорки» розповідає не hisторію дисципліни, а її herсторію. Вона покликана привернути увагу до ролі жінок у формуванні етнології як окремої академічної дисципліни в Польщі. Виставка показує поступ науки, яку вони співтворили, коли вперше отримали змогу зайнятися нею професійно. Вжиті в назві фемінітиви є відсиланням до способу мислення і самоідентифікації перших жінок, що професійно займалися академічною, дослідницькою й музейною діяльністю. У польській мові жіночі форми назв професій і занять з’явилися тоді, коли розширилося поле професійної зайнятості жінок і відбулося їхнє зрівняння в правах. Жінки, для яких польська мова була рідною, вважали цілком природніми жіночі закінчення назв професій і занять. У Законодавчому Сеймі, що засідав у 1919–1922 роках, було вісім посланниць, а членкині створеного 1926 року Польського союзу жінок із вищою освітою називали себе інженерками, правницями, лікарками, доцентками та професорками.
захід для дорослих, вхідний квиток 14 zł.
Бронювання обов’язкове: rezerwacje@ethnomuseum.pl, тел.: 22 696 53 80 або: 510 336 571.
Zapraszamy na oprowadzanie po wystawie „Etnografki, antropolożki, profesorki” w języku ukraińskim, które odbędzie się:
19.11. (sobota) g. 12
Pierwsza kobieta, która otrzymała w Polsce nominację profesorską, była etnografką. Pierwsza kobieta, która wykładała antropologię w Oksfordzie, była polską uczoną. Wystawa Etnografki, antropolożki, profesorki nie opowiada o historii dyscypliny, lecz o jej herstoriach. Ma zwrócić uwagę na znaczenie kobiet w kształtowaniu się w Polsce etnologii jako odrębnej dyscypliny akademickiej. Pokazuje naukę współtworzoną przez nie w czasach, gdy po raz pierwszy mogły zawodowo zająć się jej uprawianiem. Użyte w tytule feminatywy odsyłają do sposobu, w jaki myślały i pisały o sobie pierwsze kobiety, które zawodowo zajmowały się działalnością akademicką, badawczą czy muzealniczą. Żeńskie formy nazw zawodów i funkcji publicznych pojawiły się w języku polskim wraz z poszerzaniem się pola zawodowej aktywności kobiet i ich społecznym równouprawnieniem. Kobiety, dla których polski był językiem ojczystym, za oczywistość uważały żeńskie końcówki w nazwach zawodów i funkcji. W Sejmie Ustawodawczym obradującym w latach 1919- 1922 zasiadało więc osiem posłanek, a członkinie powołanego do życia w 1926 roku Polskiego Stowarzyszenia Kobiet z Wyższym Wykształceniem określały się jako inżynierki, prawniczki, lekarki, docentki i profesorki.
Oprowadzanie dla osób dorosłych, rezerwacja: rezerwacje@ethnomuseum.pl, tel. 22 696 53 80 lub 510 336 571.
Na oprowadzania obowiązuje bilet wstępu do muzeum: 14 zł
fot. Przemysław Walczak
